Новини проекту
Спільна пропозиція E-Schools та МійКлас
Обов'язково створіть "Розклад навчальних періодів"
Перелік обов’язкової інформації на веб-сайті закладу освіти
Голосування
Чи скучили ви за шкільними друзями?
Всього 31 людина

Історія школи

Дата: 15 листопада 2017 о 18:51, Оновлено 15 листопада 2017 о 20:24
Золотоніська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І – ІІІ ступенів бере свій початок із далекого 1961 року. Саме тоді на території, площею 7,6 га було побудовано школу і закладено парк, який згодом став пам’яткою садово-паркового мистецтва.  Перші 7 років школа була загальноосвітньою школою, а решту часу – школою-інтернатом санаторного типу.

Педагогічний колектив санаторної школи-інтернату – це колектив однодумців, які переконані, що діти – це дар Божий, який потрібно берегти. Кілька років тому ми вирішили створити у нашому навчальному закладі такі умови, за яких діти, які не можуть похвалитися міцним здоров’ям (а таких зараз немало), могли б розвивати свої здібності. Мова йшла не лише про створення матеріальних умов, повноцінне харчування і фізіотерапевпичні процедури. Малося на увазі створення особливої атмосфери,  у якій кожна дитина почувалася б комфортно,  могла б розкрити свої здібності і таланти. Саме тоді і виникла модель школи сприяння здоров'ю. А почали ми з того, що всі працівники школи: і педагоги, і обслуговуючий персонал, усвідомили кілька нехитрих істин.

Істина перша. У школі виховує все: від манери вчителя спілкуватися з дітьми до кольору стін.

Істина друга. Дитина – це дар Божий, який потрібно  берегти.

Істина третя. Дитина – це талант, який потрібно розвивати.

Істина четверта. Дитина – це Всесвіт,  який потрібно вивчати.

Істина п’ята. Дитина – це талант, який потрібно розвивати.

 Істина шоста. Дитина – це наше   майбутнє,  яке повинно бути кращим за нас.

За кілька років  по  тому наш навчальний заклад увійшов до Європейської мережі шкіл сприяння здоров'ю.     Сьогодні проблема збереження фізичного і психічного здоров’я дитини, сприяння її гармонійній особистісній та соціальній адаптації – головна проблема роботи педагогічного колективу школи.

Минуло трохи часу – і ми зрозуміли, що не помилилися із вибором стратегії розвитку закладу. Імена наших дітей почали звучати на міських та обласних конкурсах, а в поведінці хлопчиків та дівчаток з'явилося більше впевненості, в очах з'явився якийсь особливий, невідомий їм раніше блиск.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.