ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ
Щодня на столі у кожній родині є свіжий, запашний хліб. Його вдосталь. Їсти можна досхочу. І це дуже добре. Так є, і так завжди має бути..
Маленьким першокласникам важко уявити, що хліба може не бути в хаті. Ні крихітки. І не тому, що його забули купити, чи не завезли до магазину.
Його просто немає, немає з чого спекти. Що були часи, коли найсолодшою і найзаповітнішою мрією для їх ровесників було скуштувати шматок хліба., наїстись вдосталь. Хліб був для них нездійсненною мрією. І ніякий шмат золота не переважив би на вагах кусень хліба.
У класі на столі діти бачили хліб , прикрашений калиною, на рушнику, свічку. Цікавились: чому? Уважно слухали, робили висновки.
Сьогодні діти по-іншому подивилися на хліб, Зрозуміли, що хліб - це життя. Його потрібно шанувати, берегти.
Остання субота листопада - День вшанування пам'яті жертв голодомору. Нехай у цей день у вашому домі на почесному місці буде запашна паляниця. І вогник запаленої свічки сповіщатиме, що в кожній хаті в Україні пам'ятають про страшне лихо, про людей, які безневинно загинули від голоду.