Телефони Національної дитячої «гарячої лінії» – 0 800 500 225 та 116 111 (безкоштовно).
ТИЖДЕНЬ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ
У рамках проведення інформаційної кампанії „Тиждень цифрової освіти“ пропонуємо ознайомитися з інформаційною платформою "Дія. Цифрова освіта" та переглянути серіали, розміщені на ній;
- Основи кібергігієни https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyber-hygiene ;
- Кіберняні https://osvita.diia.gov.ua/courses/cybernanny ;
- Обережно! Кібершахраї https://osvita.diia.gov.ua/courses/attention-cyber-fraudsters ;
- Як громаді стати цифровою https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-communities ;
- Регіональна цифрова трансформація https://osvita.diia.gov.ua/courses/regional-digital-transformation ;
- Психологічна підтримка себе та близьких для цивільних
- https://osvita.diia.gov.ua/courses/psihologicna-pidtrimka-sebe-ta-blizkih-dlacivilnih;
- Робота з емоційним вигоранням https://osvita.diia.gov.ua/courses/robota-z-emocijnim-vigorannam ;
- Оперативна допомога при ПТСР https://osvita.diia.gov.ua/courses/operativna-dopomoga-pri-ptsr .
Пам'ятка "Алгоритм дій за сигналом "Повітряна тривога"
ПРОТОКОЛ БЕЗПЕКИ за сигналом "Повітряна тривога"
1. За сигналом повітряної тривоги відразу припиняємо урок.
2. Беремо "тривожний рюкзачок".
3. Вимикаємо світло, проєктор, перевіряємо, чи зачинене вікно.
4. Шикуємося по два.
5. Рухаємося ідповідно до напрямів еакуаційних стрілок.
6. Повідомляємо учителя про ідсутніх учнів.
7. В укритті займаємо свої місця.
ПРОТОКОЛ БЕЗПЕКИ в укритті
- Візьміть із собою до укриття тривожний рюкзачок. Заздалегідь подбайте про те, щоб у ньому завжди була пляшка з водою або одноразовий стаканчик.
- В укритті учні мають зайняти свої місця, а вчитель чи вихователь – перевірити наявність всіх школярів за списком.
- Під час повітряної тривоги педагоги мають стежити за тим, щоб в укритті не утворювалася паніка і за потреби – заспокоювати дітей та інших.
- Не панікуйте. Якщо почуваєтеся некомфортно, повідомте про це вчителя - він відведе вас до медичного працівника.
- Розмовляйте тихенько, не вмикайте гучну музику, дбайте про комфорт оточуючих.
ПРОТОКОЛ БЕЗПЕКИ під час дистанційних уроків
Дистанційний урок - це час для навчання. Дотримуйся простих правил, щоб воно було ефективним.
Правило 1. Приєднуйся до уроку вчасно.
Правило 2. Заходь на урок під власним ім'ям.
Правило 3. Привітайся з однокласниками та учителем, увімкни камеру. Спілкування є набагато ефективнішим, коли бачиш співрозмовника.
Правило 4. Дотримуйся академічної доброчесності, пам'ятай, що самостійно виконане завдання приносить набагато більше користі, розвиває твої здібності.
Правило 5. Слухай уважно вчителя і відповіді своїх однокласників. Коли вчитель просить тебе відповісти на запитання – увімкни мікрофон і дай відповідь.
ПОСІБНИК ДЛЯ ДІТЕЙ
ПРО ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ З ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ
В умовах воєнного стану найголовніше – зберегти життя та здоров’я кожного українця. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій спільно з видавництвом «Ранок» розмістило у відкритому доступі книжку «Мінна безпека не без ПЕКа», яку важливо прочитати батькам разом із дітьми.
Посібник у форматі коміксу роз‘яснює дитині основні правила поведінки з вибухонебезпечними предметами. Правильні дії головних героїв у ситуаціях, пов’язаних із мінами чи вибухонебезпечними предметами, стануть взірцем для наслідування.
Завантажити видання можна безкоштовно за посиланнями: 1 частина , 2 частина.
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї ЩОДО ДІЙ НАСЕЛЕННЯ ЗА СИГНАЛОМ ОПОВІЩЕННЯ „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА”
З метою привернення уваги до населення доводиться сигнал оповіщення „УВАГА ВСІМ!” шляхом включення електричних сирен, які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.
Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” та порядок дій за цим сигналом.
З моменту подачі сигналу „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” для вжиття заходів захисту може бути всього лише кілька хвилин. Ці хвилини надзвичайно дорогоцінні і їх треба використовувати з максимальною ефективністю.
Почувши сигнал „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА”, необхідно:
а) перебуваючи вдома:
·ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач і уважно прослухати інформацію;
·при можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;
·закрити вікна, вимкнути усі електричні прибори та нагрівальні прилади, перекрити квартирний газовий вентиль, загасити печі, вимкнути світло;
·швидко одягнутися та одягти дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону;
·взяти індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.
У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.
Ні в якому разі не можна після сигналу „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі;
·зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта): не палити, не смітити, голосно не розмовляти, дотримуватися спокою і порядку, обов’язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам;
·уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.
УВАГА!
До ускладнення обстановки необхідно з’ясувати у консультаційному пункті житлово-експлуатаційного органу (КП, ЖЕК, БУ, ОСББ тощо) або органу місцевого самоврядування (селищної, сільської ради):
·прогнозовані надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і порядок дій населення при їх виникненні;
·маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район;
·місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.
У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватися про наявність:
·найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлева пов’язка, протипилова тканинна маска тощо);
·найпростіших засобів медичної допомоги (бинт, йод, джгут, перекис водню, нашатирний спирт, знеболювальні засоби тощо).
·У хвилини небезпеки кожному громадянину необхідно мобілізувати себе, проявити мужність, самовладання та діяти максимально швидко.
б) перебуваючи на роботі:
·виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій та Інструкцією, діяти за вказівками керівництва суб’єкта господарювання;
·швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).
в) перебуваючи у громадському місці:
·вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти у відповідності з ними (йти в зазначені сховища або укриття).
ПІДЛІТКАМ ПРО КІБЕРБУЛІНГ (відео дивіться за посиланнями нижче)
УВАГА. ЦЕ ВАЖЛИВО! БАТЬКАМ!!!
У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи
експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до
Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до
департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.:
Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів) .
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитин (Пн -
Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних).
2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer.
3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.
Також важливо, щоб учасники освітнього процесу були поінформовані про те, які саме
послуги в сфері психологічного забезпечення освітнього процесу та в якому порядку вони
можуть отримати, в тому числі дистанційно. Відповідну інформацію варто розмістити на
сайті закладу освіти.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows
10 можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»;
2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»;
3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або
дорослого;
4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження
адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.
Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для
локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого
належить контролювати.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android
можна за такою послідовністю дій:
1) відкрийте програму «Play Маркет»;
2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть
«Установки» - «Батьківський контроль».
3) увімкніть означену функцію.
4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код.
5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально
допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і
покупку контенту для дорослих».
Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його
налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши
наведені вище інструкції.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch»
можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть в меню «Налаштування» - «Основні» - «Обмеження».
2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження».
3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни
налаштувань або відключення обмежень.
10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей
1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
Спілкування через Інтернет: чого від нього чекати і як з ним поводитися?
Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, вКонтакті та іншим подібним сайтам.
Тобі відомо, що таке Чат? Так, дійсно, це швидкий спосіб знайти для себе нових друзів, поспілкуватися з ними на будь-які теми, отримати корисні поради. А вКонтакті ще можна побачити фотокартки, відеоролики і мати уявлення з ким розмовляєш, завдяки тій інформації, яку розміщує на своїй сторінці людина. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ти не бачиш свого віртуального знайомого, а тому не можеш бути впевнений у тому, що ця людина безпечна для тебе. Ти можеш вважати, що спілкуєшся зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше – злочинцем.
Сюрпризи при безпосередній зустрічі віч-на-віч.
24% дітей віком 7-11 років зустрічались з друзями, з якими познайомились через Інтернет. Інші 24% дуже б хотіли це зробити. Більшість дітей ішла на зустріч з друзями, але 25% були одні (незважаючи на такий малий вік). У 58% випадків зустріч з „другом" була неприємним сюрпризом, тому що діти зрозуміли, що їх віртуальний друг брехав про себе. Підлітки були здивовані при зустрічі з тими, з ким мали зв'язки по Інтернету в 48% і шоковані в 28%. Причини ті ж самі.
Отже, пам’ятай про те, що спілкування у чаті, вКонтакті та на інших подібних сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для тебе. Тому, щоб уберегти себе від неприємностей ти повинен постійно пам’ятати нескладні правила безпечної поведінки під час бесіди з незнайомцями або новими друзями, з якими ти познайомився саме в Інтернеті, а не в реальному житті.
Увага! Завжди пам’ятай про те, що ти спілкуєшся з людиною, про яку тобі нічого невідомо, тому не довіряй їй свої таємниці або думки. Краще поділися ними зі своїми батьками чи справжніми, а не віртуальними друзями.
Виконуйте три наведені нижче рекомендації, і використання Інтернету буде для вас безпечним:
*Захистіть свій комп'ютер
* Завжди оновлюйте операційну систему.
* Використовуйте антивірусну програму.
* Робіть резервні копії важливих файлів.
* Будьте обережними, завантажуючи вміст.
*Захистіть себе в онлайні
* Будьте обережними, надаючи особисту інформацію.
* Думайте про те, з ким ви розмовляєте.
* Пам'ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.
*Дотримуйтесь правил
* Ви маєте дотримуватися законів навіть в Інтернеті.
* Пам'ятайте, що в Інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе.
Правила Інтернет-безпеки і Інтернет-етики для дітей і підлітків
- Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
- Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів – вони знають, що треба робити.
- Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
- Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
- Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
- Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
- Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
- Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
- У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ – це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
- Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
- Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання – це сприймається як “спам”, і звичайно засмучує користувачів мережі.
- Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
Поради батькам:
- Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.
2. Установіть комп'ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням.
3. Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.
4. Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп'ютера!
5. Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім'я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.
6. Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала.
7. Переглядайте інформацію, що міститься в комп'ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам'ятайте, що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.
8. Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп'ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.
Посібник з безпечної роботи в онлайні для батьків
Незалежно від того, чи ваші діти тільки-но починають виходити в онлайн, або вони вже добре розбираються у Web, ви можете допомогти їм використовувати Internet у міру того, як вони дорослішають і проходять різні стадії свого життя.
Від 2 до 4 років: Початок
На цій стадії онлайнова діяльність, скоріш за все, залучатиме батьків. Батьки можуть тримати дітей на колінах, переглядаючи сімейні фотографії, використовуючи Web-камеру для спілкування з родичами або відвідуючи дружні до дітей сайти, такі як «Знайка» та Baby Help.
Від 5 до 6 років: Як робити це самим
До того часу, коли діти досягають 5 років, вони вже, напевно, хочуть досліджувати Web самостійно. Важливо, щоб батьки проінструктували своїх дітей щодо безпечної роботи в Internet, коли діти самі почнуть використовувати його. Відвідайте дружні до дітей сайти «Знайка» та Baby
Від 7 до 8 років: Інтерес зростає
Одним із проявів звичайної поведінки дітей в цьому віці є бажання побачити, що вони можуть отримати. В онлайні це може включати відвідування сайтів або спілкування у чат-кімнатах, на які батьки їм не дали б дозволу. Звіти про онлайнову діяльність від MSN Premium (EN) або інших сервісів можуть бути дуже корисними на цій стадії. Діти не почуватимуться так, ніби у них за спиною стоять батьки, але ці звіти все ж таки покажуть, де вони були.
Від 9 до 12 років: Доки в онлайні
Діти, які знаходяться на порозі підліткового віку, хочуть знати все і вони чули, що є доступним у Web. Це нормально, що вони хочуть подивитися, що там є. Для таких тем, які батьки знаходять неприйнятними (наприклад, відверто сексуальні матеріали для дорослих або інструкції з виготовлення бомб) батьки можуть використовувати Батьківські контролі MSN (EN), щоб заблокувати небажану інформацію.
Від 13 до 17 років: Технічно досвідчений
Допомога підліткам у забезпеченні онлайнової безпеки є особливо складною, оскільки зазвичай вони знають більше, ніж їхні батьки, про програми Internet. Навіть з дітьми старшого віку важливо, щоб батьки відігравали активну роль у визначенні використання Internet своїми дітьми. Чітке виконання правил онлайнової безпеки, які прийнятні і для дітей, і для батьків, й частий перегляд звітів про онлайнову діяльність дітей є також надзвичайно важливим. Батьки повинні не забувати тримати захищеними свої власні паролі, щоб діти не могли нікуди увійти під батьківськими іменами
Безпека дитини в мережі Інтернет
Рекомендації для батьків «Стоп дитячий суїцид»
Якщо підліток висловлює бажання померти, до ситуації треба ставитися уважно, сприймаючи загрозу всерйоз. Насамперед необхідно обміркувати ситуацію або обставини, в яких виникає бажання дитини позбавити себе життя. Підліток може виказувати бажання померти, коли щось складається всупереч його бажанням (якщо батьки не купують йому того, що він просить, або не відпускають на дискотеку чи концерт).
Те саме бажання дитина може виявити, коли батьки її карають або коли підліток намагається викликати у батьків почуття провини, створюючи відповідну реакцію, і скористатися цим у своїх цілях. Батькам необхідно проаналізувати, коли саме підліток повторить подібне висловлювання: чи говорить він про бажання померти в несподіваній ситуації, коли дивиться телевізор, розповідає про школу та своїх друзів; як часто висловлює бажання померти і за яких обставин. За таких обставин необхідно терміново звертатись до спеціалістів – психолога, психотерапевта. Іноді думки про самогубство, по суті, являють собою спробу маніпуляції. На них треба реагувати так, як і на інші висловлювання типу: «Я тебе ненавиджу», «Ви злі», «Я втечу з дому», «Я хочу жити у бабусі».
Це особливо характерно для дітей, узагалі схильних до маніпуляції. Підліткові необхідно дати змогу виразити свої почуття та обговорити їх. Слід зберігати самовладання, не дозволяти дитині маніпулювати батьками. Незалежно від того, чи є висловлювання про бажання померти передбачуваними чи спробою маніпуляції, батькам слід спробувати виявити ознаки небезпеки.
Якщо батьки помічають одразу декілька ознак (певні почуття, висловлювання, зміни в поведінці або характерні ситуації), то ставитися до цього слід дуже серйозно. Потрібно поговорити з дитиною про її почуття. Не пропонувати відповідей на серйозні питання, не говорити, чому вона/він не повинна/ повинен відчувати того, що відчуває, тому що саме це може лише посилити у підлітка почуття провини, безвиході та власної непотрібності. Необхідно прагнути, щоб підліток сам пропонував альтернативні рішення своїх проблем. Якщо ж виникають сумніви або невирішені питання, то необхідно звернутися до практичного психолога, психотерапевта, дитячого психіатра тощо та попросити професійної допомоги.
Стратегічними напрямами батьківської допомоги дітям із суїцидальним ризиком спеціалісти вважають поліпшення стосунків у сім’ї, підвищення самооцінки, самоповаги дитини, а також покращення спілкування в родині. Всі ці заходи мають на меті підвищення самоцінності особистості дитини, коли суїцидальні наміри втрачатимуть сенс.
Для підвищення самооцінки дитини та повернення їй цінності життя доцільно вживати таких заходів:
• Завжди підкреслюйте все добре та успішне, властиве вашій дитині, – це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє, покращує її стан.
• Не чиніть тиск на підлітка, не висувайте надмірних вимог до навчання, досягнення певних життєвих цілей тощо.
• Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її справді люблять.
• Сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є, не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти.
• Підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судіть її; знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність.
• Тактовно і розумно підтримуйте всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності.
• Майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї та однолітків, налагодити стосунки з протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.
Рекомендації батькам у ситуаціях, коли підлітки проявляють суїцидальні тенденції або відчай:
• Залишайтеся самим собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.
• Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом. Це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі.
• Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире занепокоєння, турбота про дитину.
• Говоріть з дитиною на рівних; не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, бо це може відштовхнути дитину.
• Зосередьте увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй розповісти про свої проблеми.
• Не думайте, що вам слід говорити відразу, коли виникає пауза в розмові: використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.
• Проявляйте щире співчуття та інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, ніж складні.
Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення:
• Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особистісні проблеми.
• Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, ставайте на її бік, а не на бік інших людей, які можуть завдати їй болю.
• Дайте можливість вашій дитині знайти власні відповіді, навіть тоді, коли ви вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.
• Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може змусити вас почуватися безпорадним, але необхідно пам’ятати, що ваша дитина має знайти власний вихід із проблемної ситуації.
• Обійміть дитину. Для гарного самопочуття необхідні вісім обіймів на день. • Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість із власним індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами.
• Покажіть, що дитина вам небайдужа, дайте відчути, що вона бажана.
• Якщо ви не знаєте, що казати, не кажіть нічого, просто будьте поруч.
Коли у вашої дитини, яка подорослішала, виникають проблеми, яку позицію ви при цьому займаєте? Відразу ж пропонуєте допомогу і готове рішення? Чи вважаєте, що дитина вже доросла, і тому самоусуваєтеся? Якщо відповідь на одне з цих питань ствердна, то ви помиляєтесь. Ані те, ані інше не підходить вашій дитині. Якщо ви пропонуєте своїй дитині готове рішення, ви позбавляєте її можливості думати, робити вибір і брати відповідальність на себе за свій вибір. За такого підходу ви виростите невпевненого в собі песиміста. Якщо ви вважаєте за краще не обтяжувати себе підлітковими проблемами і надаєте дитині можливість навчатися на її власному досвіді, скоріше за все з’ясується, що її досвід не буде для неї продуктивним (ефективним). Більше того, дитина зробить багато зайвих помилок і зазнає невдачі, а можливо, і психологічної травми, які, поза сумнівом, вплинуть на її подальше життя. Часто «підліткові проблеми» дитини здаються батькам несерйозними, але вони дуже серйозні для самої дитини. Тут потрібні поради і підтримка з боку батьків. Якщо дитина відчуватиме нерозуміння в сім’ї, вона почне шукати розуміння і підтримку десь в іншому місці. У цьому дуже «допомагає» зараз Інтернет. А в Інтернеті є групи, які створюють для дитини комфортну обстановку розуміння та прийняття. У дитини після спілкування з ними виникає враження, що вона нікому, крім цих «кураторів», не потрібна.
Ще одним не менш важливим моментом є те, що дітей цікавить гра. Що дає гра? Дає завдання, а це зайнятість; дає спілкування, хоч і віртуальне; залучає до режиму, хоча й неправильного; дитині ставлять запитання і цікавляться нею. Отже, беручи до уваги все сказане, дітей, і особливо підлітків, необхідно навчати розв’язувати проблеми, які постають перед ними. Навчати і бути поруч із ними, бути порадником, другом. Коли людина, і особливо дитина, залишається наодинці з проблемою, проблема здається занадто великою і нерозв’язною.
У випадку якщо існує реальний суїцидальний ризик, то батьки повинні:
• Першим кроком у запобіганні самогубству завжди буває встановлення довірчого спілкування.
• Батькам слід подолати власний страх перед бесідою з дітьми.
• Діти в стані суїцидальної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі, тому іноді дієвішою є невербальна комунікація: жести, дотики тощо.
• Якщо батьки відчувають, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її, тому для досягнення позитивного результату необхідні м’якість і наполегливість, терпіння й максимальний прояв співчуття і любові тощо.
Увага! Прояви, притаманні дітям, яких втягнуто в небезпечні квести:
• У дітей пригнічений настрій, поганий апетит.
• Пошкодження шкірних покривів. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита, метелика, видряпані букви та слова, різні подряпини, опіки (припікання) та іншого роду пошкодження.
• У дитини змінюється поведінка.
• Діти мають наляканий і стурбований вигляд.
• Варто перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт.
ЧОМУ ВАЖЛИВО ДОТРИМУВАТИСЯ ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року №1105 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306» визначено, що у темний час доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має такі елементи. Можливість аварії зменшується у 6-8 разів, якщо в людини в одязі є світлоповертальний елемент. Згідно з офіційною статистикою наїзд на пішохода є найбільш поширеним видом дорожньо-транспортних пригод, який найчастіше відбувається в темний час доби. Саме тому законодавцем були встановлені норми щодо носіння світлоповертальних елементів з метою привернення уваги до себе пішохода на дорозі.